Memories Avenue, Artem Loik - Бузина

Так багато українок за кордоном пишуть повість,
та ти не залишила країну, наче її совість
Ми не встигли одружитись, обвінчатися у храмі,
та любов наша відкрита, наче моя рана
Ти одна у мене вірила немислимо безмежно,
принесу до твоїх ніг не троянди, а незалежність!
І десь там за снарядами, кулями, наче долю, я
тримаю твою руку в українській Євпаторії