Тоні Браско - Ніяких Ми

Самостійні не зовсім і в постійній напрузі
Так, ми більше ніж знайомі, але більше не друзі
Відпустити - це важко, але хтось із нас мусить
Після другої пляшки уникати спокуси

Нагадати про себе, перегорнути все з ніг до гори
Писати "Сумую" і чекати від тебе, а ти?
Давай навчімось, посміхатись коли болить
Сподіваюсь в тебе все добре, амінь

Обійми, і більше не існує ніяких ми
І наостанок два сумних погляди, а в них
Тепер лише спогади, спогади
І більше ніяких